В наш час інформаційні технології інтенсивно впроваджуються в усі сфери життя людини: побут, виробництво, послуги тощо. Таке впровадження потребує велику кількість кваліфікованих ІТ-спеціалістів. Як наслідок, сучасна освіта має швидко адаптуватись до потреб суспільства і надавати учням такі знання, які у майбутньому дозволили б учням стати конкурентоспроможними фахівцями ІТ-індустрії. Зрозуміло, що закладати фундамент навичок програмування необхідно з початкової та середньої школи.
Але як зробити процес освоєння програмування цікавим, продуктивним та захоплюючим?
На мою думку, важливу роль у цьому процесі відіграє впровадження робототехніки у навчальний процес, адже на уроках учні самостійно створюють роботів і програмують його на виконання певних дій, таким чином, відбувається усвідомлення зв`язку між програмою і діями робота. Така структура дає можливість сходинка за сходинкою давати дітям основи програмування, щоуроку ускладнюючи завдання і поглиблюючи знання. Як показує практика, найкраще починати вивчення програмування за допомогою графічного середовища, яке дає можливість просто пояснити складні поняття програмування(цикли, масиви, змінні, константи тощо).
Чому робототехніка?
Діти люблять роботів:)
Робототехніка – це унікальна можливість просто, цікаво і доступно вивчати складні речі основ програмування.
Робототехніка – це потужний інструмент для STEАM освіти.
Робототехніка – це міжпредметні зв’язки і, як наслідок, не стандартні та захоплюючі уроки.
Робототехніка – це командна, творча і проектна робота, яка дозволяє розкрити та розвинути потенціал учнів.
Робототехніка, як окрема дисципліна – це:
- Проектування(завдання, ідея та 3D-моделювання);
- Конструювання;
- Програмування (складання алгоритму, написання програми);
- Тестування робота, проведення досліджень і змагань.
Міжпредметні зв`язки показують, який внесок у розвиток учня дає робототехніка.
Нижче описані приклади міжпредметних зв`язків робототехніки(усі приклади власноруч були неодноразово проведені на уроках).
Інформатика: завдяки простому та інтуїтивно зрозумілому програмному забезпеченню, учні на простому рівні освоюють такі складні елементи програмування як: змінні та константи, масиви, типи даних, логічні дані, математичні операції, інтервали, цикли, перемикачі, випадкові значення. Всі ці поняття згодом можуть засвоюватися учнями у кодовому(текстовому) програмуванні.
Математика: вчення або повторення певних математичних операцій, понять. Наприклад: коло, радіус, діаметр, окружність тощо, а також різноманітні розрахунки.
Фізика: за допомогою побудови різноманітних конструкцій учні мають можливість з легкістю вивчати прості механізми, проведення різноманітних фізичних експериментів. Вивчення відновлювальних джерел енергії, температури, прискорення тощо.
Хімія: Вивчення температурного перебігу екзотермічних та ендотермічних хімічних реакцій тощо.
Географія: створення роботів, які допомагають проводити роботу з картами, вивчати масштаб, протяжність географічних об’єктів: річок, гірських хребтів, державних кордонів, автомобільних шляхів тощо; визначати відстані між об’єктами та протяжність материків і держав з півночі на південь і з заходу на схід тощо.
Біологія: дослідження явища транспірації, ходу температури в приміщенні протягом уроку, температура класної кімнати з рослинами і без тощо.
3D-моделювання: робота в 3D дизайнерах, розвиток навичок об`ємного моделювання та просторового уявлення.
В яких класах найкраще вивчати робототехніку?
Вивчення робототехніки необхідно починати з першого класу, поступово формуючи робототехнічні навички. Потрібно лише правильно обрати концепт навчання дітей робототехніці.
Отже, необхідно, щоб робототехніка найближчим часом стала окремим предметом у школі, що дасть змогу швидко і якісно адаптувати дітей до сучасних умов розвитку інформаційних технологій і в подальшому стати конкурентоспроможними фахівцями ІТ-індустрії.
Автор: Анатолій Василюк.
Копіювання та використання матеріалів без особистої згоди автора – заборонено!
RoboTeacher 